НАЩЕБЕТАТИ, БЕЧУ, ЧЕШ,
Нащебетати, бечу, чеш, гл.
1) Нащебетать.
2) Наговорить много. Дівчата прибіжять, нащебечуть. МВ. І. 36.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 536.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
НАЩЕБЕТАТИСЯ, БЕЧУСЯ, ЧЕШСЯ, →← НАЩЕ, НАЩЕ́СЕРЦЕ,